Врожайність капусти

Дидів І.В. к.с-г.н., доцент

Дидів О.Й. к.с-г.н., доцент

Дидів А.І. асистент

Львівський національний аграрний університет

В умовах Західного регіону України на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету у 2018 році вперше були проведенні дослідження з вивчення впливу Нітроамофоски-М на урожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої.

Грунт дослідного поля темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, сформований на карбонатному лесоподібному суглинку. Вміст гумусу у верхньому горизонті (0-20 см) – 2,35%. Реакція ґрунтового розчин: рНсол 5,6-5,9. Вміст рухомих форм азоту невисокий (до 108-114 мг/кг). Грунт забезпечений середньо рухомими формами фосфору (83-92 мг/кг) та калію (до 110-115 мг/кг).

Предметом досліджень був пізньостиглий сорт капусти білоголової Бірюза. Заявник  – товариство з обмеженою відповідальністю «Біоальянс». Вегетаційний період 150-160 діб. Головка щільна, масою 2-3 кг, в поперечному розрізі біла. Сорт толерантний до фузаріозу, придатний для свіжого споживання,  квашення та зберігання. Занесений в Реєстр сортів рослин України у  2006 році.

Загальна площа кожної ділянки 50 м2, облікова площа ділянки – 24 м2, варіанти розміщували систематично. Повторність досліду – триразова.

Капусту вирощували розсадним способом. Схема посадки 70×45 см. Розсаду капусти вирощували в холодних розсадниках. Насіння висівали в I декаді квітня у підготовлений грунт. Після сівби ділянку накривали агроволокном, що дало можливість створити сприятливі умови для проростання насіння, а також захистити молоді сходи рослин від хрестоцвітної блішки на перших порах. У фазі 1-2 справжніх листка у міру росту рослин агроволокно знімали, а рослини обприскувли Децисом проти хрестоцвітної блішки (0,3 л/га). Догляд за розсадою полягав в рихленні міжрядь та підживленні розсади аміачною селітрою з розрахунку N30. д.р. на 1 га. Вік стандартної розсади 43-45 днів. Кількість справжніх листків 4-5 шт., висота 12-15 см, діаметр стебла 0,3-0,5 см з добре розвинутою кореневою системою. Розсаду висаджували у відкритий ґрунт в III декаді травня.  

Схема досліду включала такі варіанти: 

1) без добрив – контроль;                         

2) аміачна селітра (200 кг/га) – фон;

3) фон + Нітроамофоски-М (200 кг/га);                                                 

4) фон + Нітроамофоски-М (400 кг/га);

5) фон + Нітроамофоски-М (600 кг/га).

Подальший догляд за  рослинами капусти білоголової полягав у своєчасному розпушуванні міжряддя, підгортання рослин у фазі розетки листя, інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб.

Проти боротьби з бур’янами застосовували ґрунтовий гербіцид Бутізан-С з нормою 2,3 л/га перед висаджуванням розсади. Після висаджування розсади проти шкідників (хрестоцвітної блішки, капустяної попелиці, трипсів, капустяної молі, білана, капустяної совки) застосовували інсектицид Енжіо – 0,18 л/га та Проклейм – 0,25 л/га, проти білокрилки Актелік  – 0,3 л/га. Для боротьби з комплексом хвороб (судинного бактеріозу, фомозу, альтернаріозу) профілактично застосовували фунгіцид Амістар екстра 280 SC – 0,75 л/га в III декаді серпня. У вересні місяці (II декада) проти фузаріозного в'янення, фомозу, борошнистої роси, сірої та білої гнилі використовували фунгіцид Топсин-М – 1,75 л/га. 

Для підвищення ефективності Нітроамофоски-М застосовували додатково азотні добрива у вигляді аміачної селітри (N60 кг/га д.р.). Аміачну селітру в нормі 200 кг/га, а також мінеральне добриво Нітроамофоска-М вносили згідно схеми досліду в передпосівну культивацію. Попередником була картопля.

У період вегетації проводили фенологічні спостереження за рослинами  капусти білоголової. Відзначали формування розетки листків, утворення головки, технічну стиглість, збір урожаю. Капусту збирали з кожної ділянки суцільно-ваговим методом у II декаді жовтня.

Визначали середню масу головок та їх біохімічний склад: суху речовину – гравіметричним методом, висушуванням до постійної ваги (ГОСТ 13586.593); суму цукрів – за Бертраном (ГОСТ 8756.13 87); вітамін С – за Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст нітратів у головках капусти – іонометричним методом з використанням іоноселективних електродів на приладі  ЭВ-74 (ГОСТ 5048-89).

Статистичну обробку отриманих даних результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за методикою Б.А. Доспехова та з використанням пакету програм «Statistica 6».

На основі результатів досліджень встановлено, із збільшенням норм мінеральних добрива Нітроамофоски-М від 200 до 600 кг/га на фоні азотних добрив підвищувалася урожайність капусти білоголової з 67,7 до 82,2 т/га, приріст до контролю становила 11,9 та 26,4 т/га, або 21,3 та 47,3%. Проте слід зазначити, що приріст урожаю між 3 та 4 варіантом становив 7,9 т/га, тоді як між 4 та 5 варіантом 6,6 т/га.  На варіанті 2 за внесення тільки одних азотних добрив в нормі 250 кг/га (фон) урожайність капусти білоголової становила 62,4 т/га, приріст до контролю складав 11,8 %. Найменша урожайність капусти білоголової була на контрольному варіанті (без добрив) – 55,8 т/га (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М на урожайність капусти білоголової за 2018 р., т/га

Варіант

Урожайність, т/га

Приріст до контролю

т/га

%

1) без добрив – контроль

55,8

-

-

2) аміачна селітра (250 кг/га) – фон

62,4

6,6

11,8

3) фон + Нітроамофоски-М (200 кг/га)

67,7

11,9

21,3

4) фон + Нітроамофоски-М (400 кг/га)

75,6

19,8

35,5

5) фон + Нітроамофоски-М (600 кг/га)

82,2

26,4

47,3

                   НІР05                                           3,86

За внесення Нітроамофоски-М в нормі 400 та 600 кг/га товарність капусти білоголової була найбільша, відповідно 92,1 і 93,7 %. Дещо меншу товарність головок капусти (90,2%) одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 200 кг, що більше за варіант 2 на 1,4%. Спостерігали тісну кореляційну залежність (r = 98) за внесення мінеральних добрив між показниками товарності та урожайності капусти білоголової пізньостиглої, які динамічно змінювалися.

Найвищу середню масу головок капусти 2460 та 2670 г відзначали за внесення Нітроамофоски-М на фоні азотних добрив в нормі 400 та 600 кг/га. За внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га (фон) середня маса головок підвищилась порівняно до контролю на 230 г, проте була менша за варіант 3 на 180 г. Найменшу середню масу головки відзначали на контрольному варіанті (без добрив) – 1810 г (табл. 2).

Важливим показником товарних характеристик капусти білоголової пізньостиглої є ступінь щільності головки. Із збільшенням норм мінеральних добрив ступінь щільності головки зростав. Так, за використанням Нітроамофоски-М в нормі 200 кг/га він становив 4,5 балів, тоді як із збільшенням норми комплексних добрив до 600 кг/га цей показник був на рівні 4,9 бали. Найменший ступінь щільності головки (3,9 бали) визначили на контролі (без добрив), тоді як за внесення аміачної селітри (варіант 2) цей показник збільшився на 0,4 бали.

 

Таблиця 2

Структура врожаю капусти білоголової  за внесення комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М за 2018 р.

Варіант

Середня маса головки, г

Товарність,

 %

Ступінь щільності головки, бали

1) без добрив – контроль

1810

85,3

3,9

2) аміачна селітра (250 кг/га) – фон

2040

88,8

4,3

3) фон + Нітроамофоски-М (200 кг/га)

2220

90,2

4,5

4) фон + Нітроамофоски-М  (400 кг/га)

2460

92,1

4,8

5) фон + Нітроамофоски-М  (600 кг/га)

2670

93,7

4,9

Отже, на підставі отриманих результатів досліджень можна зробити висновок про високу агрономічну ефективність та доцільність застосування нового комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М за вирощування капусти білоголової пізньостиглої на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Встановлено, що найвищу урожайність (82,2 т/га) та товарність (93,7%) одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га. Проте найкращу якість продукції капусти білоголової отримали за використання Нітроамофоски-М в нормі 400 кг/га.