Дидів І.В. к.с-г.н., доцент
Дидів О.Й. к.с-г.н., доцент
Дидів А.І. асистент
Львівський національний аграрний університет
В умовах Західного регіону України на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету у 2018 році вперше були проведені дослідження як впливає Нітроамофоска-М на урожайність та якість картоплі.
Грунт дослідного поля темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, сформований на карбонатному лесоподібному суглинку. Вміст гумусу у верхньому горизонті (0-20 см) – 2,3%. Реакція ґрунтового розчин: рНсол 5,5-5,9. Вміст рухомих форм азоту невисокий (до 108-114 мг/кг). Грунт забезпечений середньо рухомими формами фосфору (83-92 мг/кг) та калію (до 110 мг/кг).
Предметом досліджень був високоврожайний сорт картоплі польської селекції з високими смаковими якостями – Тайфун. Середньостиглий, нематодоситійкий сорт. Вегетаційний період становить 115-120 днів. Занесений в Реєстр сортів рослин України у 2008 році.
Загальна площа кожної ділянки 100 м2, облікова площа ділянки – 50 м2, варіанти розміщували методом рендомізації. Повторність досліду – триразова. Садіння картоплі проводили в I декаді травня гребеневим способом на глибину 5-7 см від вершини гребеня з наступним нагортанням. Площа живлення рослин картоплі 70×25 см. Використовували насіннєвий матеріал з масою бульб 50-80 г.
Схема досліду включала такі варіанти:
1) без добрив – контроль;
2) аміачна селітра (175 кг/га) – фон;
3) фон + Нітроамофоски-М (200 кг/га);
4) фон + Нітроамофоски-М (400 кг/га);
5) фон + Нітроамофоски-М (600 кг/га).
Для підвищення ефективності Нітроамофоски-М застосовували додатково азотні добрива у вигляді аміачної селітри (N60 кг/га д.р.). Аміачну селітру в нормі 175 кг/га, а також мінеральне добриво Нітроамофоска-М вносили згідно схеми досліду в передпосівну культивацію. Попередником була капуста білоголова пізньостигла.
В зібраних стандартних бульбах картоплі визначали основні біохімічні показники. Так, вміст крохмалю визначали за питомою вагою на вазі Реймона і Парова (метод Парова), суху речовину визначали термогравіметричним методом – висушуванням до постійної ваги (ГОСТ 28561-90), аскорбінову кислоту (вітамін С) – за методом Муррі з використання фарби Тільманса (ГОСТ 24556-89), вміст нітратів – іонометричним методом з використанням іоноселективних електродів на приладі ЄВ-74 (ДСТУ 4948:2008).
Статистичну обробку отриманих даних результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за методикою Б.А. Доспехова та з використанням пакету програм «Statistica 6».
Догляд за рослинами картоплі та агротехніка вирощування була типовою для цієї природньої зони. На дослідній ділянці проводилось боротьбу з бур'янами з використанням гербіциду Гезагард 25% до з’явлення сходів з розрахунку 4 л/га. Велику шкоду на посівах картоплі наносить колорадський жук, якому характерна велика плодовитість і пристосованість до різних умов. В боротьбі з цим шкідником використовували такі препарати: Банкол 50%-ий (з.п) – 0,4 кг/га і Децис 2,5%-ний к.е. 0,3 кг/га. В боротьбі з фітофторозом використовували Ридоміл Голд – 2,5 кг/га.
Перший раз обприскували посіви картоплі фунгіцидами у період бутонізації – на початку цвітіння, це обприскування було комбіноване, тобто проводилась обробка і проти колорадського жука. Наступну обробку фунгіцидом проводили через 10-14 днів після першої. Також використовували високоефективний фунгіцид подвійної дії – Інфініто з нормою внесення 1,5 л/га. Загальна кількість обробок проти фітофторозу становила чотири рази в комплексі з інсектицидами (при потребі).
Збирання врожаю бульб картоплі проводили вручну з кожної облікової ділянки окремо, шляхом викопування і зважування з подальшим перерахунком урожаю на 1 га. При зборі урожаю відбирали середні зразки бульб картоплі з кожного повторення для визначення вмісту крохмалю, сухої речовини, вітаміну С та нітратного азоту
Погодні умови у 2018 році склалися сприятливими для росту і розвитку рослин картоплі. Результати впливу нових комплексних мінеральних добрив Нітроамофоски-М на урожайність картоплі наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Вплив комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М
на урожайність бульб картоплі за 2018 р., т/га
|
Варіант |
Урожайність, т/га |
Приріст урожайності |
|||
|
до контролю |
до фону |
||||
|
т/га |
% |
т/га |
% |
||
|
1) без добрив – контроль |
21,8 |
- |
- |
- |
- |
|
2) аміачна селітра (175 кг/га) – фон |
25,4 |
3,6 |
16,5 |
- |
- |
|
3) фон + Нітроамофоска-М (200 кг/га) |
27,7 |
5,9 |
27,1 |
2,3 |
9,1 |
|
4) фон + Нітроамофоска-М (400 кг/га) |
30,6 |
8,8 |
40,4 |
5,2 |
20,5 |
|
5) фон + Нітроамофоска-М (600 кг/га) |
32,6 |
10,8 |
49,5 |
7,2 |
28,3 |
НІР05 1,93
Результатами досліджень встановлено, що за використання Нітроамофоски-М в нормі 200 кг/га на фоні азотних добрив урожайність бульб картоплі становила 27,7 т/га і зросла до 32,6 т/га за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га. За внесення аміачної селітри в нормі 175 кг/га приріст урожаю до контролю складав 3,6 т/га, або 16,5%. За внесення мінерального добриво Нітроамофоска-М в нормі 200 кг/га приріст до фону складав 2,3 т/га, або 9,1%. У разі збільшення норми мінерального добрива до 400 к/га приріст урожайність складала 30,6 т/га, а приріст до контролю 8,8 т/га, або 40,4%. Порівняно до фону за внесення такої норми мінеральних добрив Нітроамофоска-М цей показник складав відповідно 5,2 т/га, або 20,5%. Найвищу врожайність (32,6 т/га) одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га, що вище за контроль (без добрив) на 10,8 т/га, або 49,5%.
Слід зауважити, що за внесення мінеральних добрив в нормі 400 кг/га (варіант 4), приріст врожаю до попереднього варіанту 3 складав 2,9 т/га, тоді яка за внесення 600 кг/га Нітроамофоски-М (варіант 5), приріст врожаю до попереднього варіанту 4 складав лише 2,0 т/га. Тобто спостерігається тенденція до зниження урожайності за внесення більш високих норм мінерального добрива Нітроамофоска-М. Проте, урожайність картоплі за внесення Нітроамофоски–М в нормі 600 кг/га достовірно переважала варіант за внесення мінерального добрива в нормі 400 кг/га, при найменшій істотній різниці на рівні значущості 5% (НІР05 – 1,93).
Дослідженнями встановлено, що із збільшенням норм мінерального добрива Нітроамофоски-М, збільшується вихід середньої і великої фракції і зменшується кількість дрібних бульб. Найвища середня маса бульб була за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га і становила 118,7 г, а найменша маса бульб 79,8 г була на контролі (без добрив). За внесення аміачної селітри в нормі 175 кг/га середня маса бульб картоплі становила 87,4 г, що вище на 7,6 г за контроль, та нижче на 8,9 г за внесення Нітроамофоски-М в нормі 200 кг/га. Спостерігали тенденцію до збільшення середньої маси бульб із збільшенням норм мінерального добрива Нітроамофоски-М (див. табл. 2).
Таблиця 2
Структура врожаю бульб картоплі за внесення комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М за 2018 р.
|
Варіант |
Середня маса бульб, г |
Товарність, % |
|
1) без добрив – контроль |
79,8 |
83,3 |
|
2) аміачна селітра (175 кг/га) – фон |
87,4 |
86,7 |
|
3) фон + Нітроамофоски-М (200 кг/га) |
96,3 |
91,4 |
|
4) фон + Нітроамофоски-М (400 кг/га) |
107,1 |
93,6 |
|
5) фон + Нітроамофоски-М (600 кг/га) |
118,7 |
94,9 |
В результаті досліджень встановлено, що товарність бульб картоплі залежала від норм мінеральних добрив. Так, за внесення тільки аміачної селітри (фон) товарність складала 86,7%. При застосуванні мінерального добрива Нітроамофоски-М в нормі 200 кг/га товарність становила 91,4%, що більше на 4,7% за варіант 2. За внесення Нітроамофоски-М в нормі 400 кг/га товарність зросла на 2,2% більше, порівняно із варіантом 3. За підвищених норм мінерального добрива Нітроамофоски-М (600 кг/га) товарність становила 94,9%, що лише на 1,3% більше порівняно із варіантом 4. Найменша товарність бульб картоплі (83,3%) одержали на контрольному варіанті (без добрив). Отже, із збільшенням урожайності картоплі, динамічно зростала і товарність.
На основі отриманих результатів експериментальних досліджень можна зробити висновок, що найвищу врожайність (32,6 т/га) та товарність (94,9%) бульб картоплі одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га на фоні аміачної селітри. На цьому ж варіанті одержали також найвищий вихід крохмалю – 5,38 т/га. Високі якісні показники продукції картоплі (вміст сухої речовини, вітаміну С, нітратів) відзначали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 200 та 400 кг/га. Результати досліджень вказують на високу агрономічну ефективність застосування комплексного мінерального добрива Нітроамофоски-М за вирощування картоплі.
Читайте також: «Як підвищити врожайність основних сільськогосподарських культур»