Все про способи та норми внесення добрив

Є поле – треба добрива! Така закономірність сьогодення. Адже, щоб земля щедро віддячила урожаєм, вона мусить бути сита. А як смачно та корисно “нагодувати” своє поле – це ціла наука! Як вносити добрива, які норми їх застосування та терміни? Спробуємо разом розібратися у цьому.

 

 

Отож, є три головні макроелементи – азот, фосфор та калій, вони найнеобхідніші для нормального росту та розвитку культури. Вони є в надрах землі, але рослинам їх кількості майже завжди недостатньо, або рослини не можуть самотужки засвоювати ці елементи з ґрунту, тому на допомогу приходять мінеральні добрива “з заводу”. Вирізняють моно (один поживний елемент) або комплексні добрива. Більшість сільськогосподарських культур потребують повноцінного раціону, тому добрива з кількома корисними елементами користуються більшим попитом. За складом комплексні добрива ділять на:

подвійні (азотно-калійні чи азотно-фосфорні)$

потрійні (азотно-фосфорно-калійні)/

Правильна підгодівля рослин здатна не тільки забезпечити господарство врожаєм, а й впливає на якість ґрунту загалом.  

Основні способи внесення мінеральних добрив:

– Основне

– Припосівне

– Підживлення

 

Основне або допосівне внесення добрив передбачає розкидання добрива на поверхні, а пізніше закладку в ґрунт. З цим завданням мають впоратись культиватор, дискові борони чи плуг. Сучасний спосіб – стрічкове внесення добрив дозволяє локально вносити поживні гранули в межах кореневої системи рослини. Їх закладають на глибину від 8 до 15 см, у вигляді стрічок завширшки до 4 см, з інтервалом 10-17 см. У такий спосіб добриво рівномірно розподіляється, а згодом матиме ближчий контакт з корінням і рослина зможе його швидше засвоювати. Однак при закладанні добрива треба уникати його контакту з насінням. Стрічкове внесення (або локальне) вважають економним, адже при такому способі зменшуються дози добрив.

При локальному способі використовують техніку, що обладнана спеціальними пристроями внесення добрив в ґрунт осередками різної форми на задану глибину.  Загалом допосівне внесення передбачає повну норму добрив. Основне внесення забезпечує рослину добривами впродовж усього періоду розвитку. Для цього способу використовують тверді добрива. Процес засвоєння таких міндобрив швидше проходить на легких ґрунтах, а повільніше на територіях з високим вмістом глини.

 

Припосівне внесення добрив – це закладання мінеральних добрив безпосередньо під час посіву насіння культури. Як правило вносять невеликі порції, щоб уникнути передозування хімелементами кореневої системи. Такі добрива закладають на глибину висіву насінини, але уникаючи дотику з посівним матеріалом! Головне завдання цього живлення – забезпечити рослину легкодоступними формами мікро- та макроелементів на початку вегетації. Це важливо для формування міцної кореневої системи і загального процесу розвитку майбутніх рослин.

Ефективними для цього внесення є добрива, що швидко розчиняються, а їх сполуки легкодоступні рослині. Оскільки коренева система ще не сформована, тому рослина не може сповна споживати “їжу” з глибин землі. Також припосівний спосіб внесення міндобрив захищає посіви від шкідників та хвороб. Вносять мінімальну дозу міндобрив, щоб уникнути “передозування”. При сівбі дають невеликі норми добрив, розраховані на дію впродовж короткого часу. Наприклад, під зернові та зернобобові діючої речовини – 10-20 кг/га, картоплю – 20-30 кг/га, кукурудзу – 10 кг/га. При сівбі в рядки найперше вносять фосфорні добрива. Внесення азоту в цей період для багатьох культур може бути просто недоцільним.

 

Післяпосівне внесення добрив або підживлення – це додаткове внесення добрив вже на етапі активного росту рослини. Його застосовують, щоб усунути нестачу певних поживних елементів, щоб підсилити вітамінне споживання в критичні фази росту рослини. Тобто, це підживлення на вимогу – коли треба підгодувати рослину дефіцитними елементами. Зазвичай для цього ідеально підходять рідкі добрива. Адже вони швидкорозчинні, і більш ефективні в період активної вегетації. Ранньою весною проводять підживлення озимих культур, зокрема щоб покращити якість майбутнього зерна. Коли рослина активно набирає зелену масу, то найбільше споживає калію та азоту. А для формування бутонів висмоктує з ґрунту фосфор.

 

Основні правила підживлення: 

 

– 1 – Кореневе підживлення проводять вносячи добриво в безпосередній близькості до коренів. Потім використовують полив, тому треба застосовувати добрива, що добре розчиняються у воді.

– 2 – Некореневе підживлення (листкове) – це обприскування рослин рідкими добривами. Тут важлива концентрація міндобрива, щоб уникнути опіків листя. Адже через листя діюча речовина проникає швидше ніж через коріння. Часто позакореневе підживлення проводять разом з обробкою рослин засобами від шкідників.

Крім основних способів живлення рослин існують ще два додаткові:

Фертигація (вода з дозованою кількістю добрив)

Гідропоніка (спосіб живлення напряму до кореневої системи без ґрунту, поширено для вирощування плодоовочевих)

 

Класифікація способів внесення міндобрив:

 

Поверхневе

Розсіювання добрив на поверхні ґрунту, можливе із подальшим загортанням його на глибину або без цього (для сінокосів чи пасовищ). Здійснюють суцільним або локальним способом.  

Внутрішньоґрунтове

Процес, коли добрива вносять одночасно загортаючи їх в ґрунт.

 

Терміни живлення рослин

 

Осінь – час для живлення зимуючих рослин. У цей період ґрунт готують до харчових потреб озимини. Тобто дають ті добрива, які допоможуть насінині перезимувати, і мають пролонговану дію (ефективність таких добрив сповна буде помітна весною). Азотні добрива – найважливіші весною. Вони добре розчинні у воді. Фосфоровмісні відіграють важливу роль для засвоєння азоту, а калій восени відповідає за успішну перезимівлю. Органічні добрива - гній, перегній, торф чи іншу органіку також прийнято вносити восени.


Читайте також: Мінеральні добрива на осінь.


Весна – мінеральні добрива весною застосовують по мерзлоталому грунті. Зазвичай використовують аміачну селітру та КАС, комплексні добрива, суперфосфат, калійні добрива (але калійні до появи перших сходів). Вносять всі види азотних чи інших добрив при культивації чи боронуванні.


Читайте також: Як та чим підживити землю навесні: рекомендації та поради.


Влітку застосовують позакореневе чи листкове підживлення рослин. Це додатковий спосіб живлення, спрямований підсилити дію основних добрив, забезпечити рослини дефіцитними елементами.

Зазвичай комплексні добрива застосовують весною або влітку. Якщо в складі добрива є азот, його вносять весною, щоб уникнути швидкого вимивання азоту. Для підживлення комплексні добрива вносять впродовж всього вегетаційного періоду.

 

Норми та дози внесення мінеральних добрив       

 

Для розрахунку правильних норм та доз треба враховувати декілька факторів:

– заплановану врожайність культури;

– особливості споживання конкретного сорту та виду культури;

– тип та стан ґрунту.

В таблиці нижче наведено оптимальні норми внесення для різних видів добрив

Вид добрива

Норма (грам/м2)

Селітра (аміачна), сечовина

10-25

Селітра натрієва, кальцієва

до 70

Нітроаомофос, амофос

15-30

Селітра калійна

15-20

Хлористий калій

20-40

Сірчанокислий калій

10-15

Суперфосфат

40-50

Калійна сіль

30-40

На дуже виснажених ґрунтах дози внесення добрив можна збільшувати, навіть, до 50%. Але спершу для цього необхідно провести агрохімічний аналіз поля.

 

Вологість в ґрунті та рельєф

 

Мінеральні добрива чудово працюють тоді, коли знаходяться у зоні активного росту коріння та у вологому шарі ґрунту. Тобто, це глибина 15-25 см. Така глибина дозволяє уникати вимивання поживних елементів з ґрунту. Також на засвоєння “суперфудів” впливає місцевість або рельєф. Наприклад, на пагорбах часто вологість ґрунту низька, такі місцевості є чутливими до великої кількості азоту. Відповідно дозу азотовмісних добрив в рядок при посіві на пагорбах зменшують. Як правило, вимиваються азотні добрива у формі нітратів. Фосфорні міндобрива майже не мігрують і зберігаються в місцях внесення. На кислих ґрунтах фосфор треба вносити якомога раніше, щоб був час для утворення доступних форм цього елементу. Для цього найкраще підходять добрива в гранульованому вигляді. Калійні - зазвичай добре поглинаються, але можуть дещо вимиватися на піщаних чи торфяних ґрунтах. 

Норми внесення “Нітроамофоски-М”. Це азотно-фосфорно-калійне комплексне NPK. Його можна застосовувати на будь-якому ґрунті та під більшість сільськогосподарських культур. Підходить для основного внесення, а також можливе для підживлення в критичні фази росту культури. Оптимальна норма внесення нашого міндобрива розраховується згідно з результатами аналізу ґрунту, а також клімату та планової врожайності. Добриво придатне для машинного внесення.

Орієнтовні норми внесення «Нітроамофоски-М» коливаються в межах від 100 до 400 кілограм на 1 гектар

 

Таблиця норм внесення “Нітроамофоски-М” для поширених сільськогосподарських рослин:

Озимина (пшениця, ячмінь)

від 100 до 300 кг/1 га

Ярі зернові

від 100 до 300 кг/1 га

Соя

від 200 до 400 кг/1 га

Соняшник

від 150 до 400 кг/1 га

Картопля, цибуля, морква

від 200 до 600 кг/1 га

 

Точні дози розраховують індивідуально для конкретного господарства, зважаючи на стан поля, культуру-попередника, заплановану врожайність, сорт вирощуваної культури. До слова, спеціалісти компанії “Тетра-Агро” безкоштовно проводять аналіз ґрунту з вашого поля на визначення рівня кислотності. І вже за результатом такого аналізу ми підбираємо формулу “Нітроамофоски-М” для господарства. Також ми можемо виготовити добриво з індивідуальним співвідношенням мікроелементів, під потреби конкретного поля!

Склад “Нітроамофоски-М”. Це мінеральне добриво складається з трьох основних діючих речовин – азоту, фосфору та калію в легкозасвоюваній формі. А також ряду мікроелементів. Азот (амідної форми) добре забезпечує зменшення нітратів у рослині, а також запобігає його вимиванню з ґрунту. Фосфор в природних сполуках може засвоюватися рослинами на 90%, бо він немає додаткових хімічних фосфатів і не дає окислюючого ефекту на ґрунт. Калій, наявний в складі “Нітроамофоски-М”, застосовують під всі культури. А мікроелементи: Zn, Mn, В, Cu, Fe, та ін гарантують якісне та швидке засвоєння основних корисних компонентів.

 

Чому варто купити “Нітроамофоску-М”?

 

– це 7 видів NPK для всіх типів ґрунтів;

– ідеально працює на кислих ґрунтах;

– виготовляється з якісної сировини - єгипетських фосфоритів, що не шкодить українському чорнозему;

– дослідження показали, що застосування “Нітроамофоски-М” збільшує врожайність до 70%;

– покращує живлення рослин та позитивно впливає на стан ґрунту;

– якісна грануляція забезпечує довге та безпечне зберігання добрива.

 

Ми на ринку мінеральних добрив багато років, постійно працюємо над удосконаленням та розвитком власного виробництва. Ціни на наші добрива вказані на сторінці Прайс. І успішно доводимо, що українське NPK може бути якісним!  

Замовити “Нітроамофоску-М” можна заповнивши форму у нас на сайті або зателефонувавши +38 (067) 313 77 17. Ми пропонуємо доставку у будь-який зручний для вас спосіб!

 

Читайте також: 

«Весняний посівний сезон: як українським аграріям збільшити врожайність».

«Як визначити якість добрива?»

 

 

внесення добрив
види та норми внесення добрив
внесення добрив нітроамофоска